Голові Верховної Ради України
В.М.Литвину,
Народним депутатам України
Шановний пане Голово!
Шановні Народні депутати!
Розгляд законопроекту «Про основи державної мовної політики» напередодні виборів до Верховної Ради України, проведення Євро-2012 свідчить про замовний, провокаційний характер проекту цього документу.
Проти українського народу розгорнута інформаційна війна, яка є складовою сучасної політики міжнародних фінансово-промислових груп.
За останні роки нинішня влада ухвалила рішення про необов’язковість української мови на музичних радіоканалах, школах, відмінила обов’язковий переклад фільмів українською мовою.
Книжок, газет, журналів друкується державною мовою значно менше, аніж російською. Телеведучі провідних каналів на різних телешоу ведуть передачі виключно російською мовою… Перелік можна продовжити.
Отже, є всі правові підстави захищати саме українську мову – ст.10 Конституції України вимагає цього від всіх посадових осіб.
Венеціанська комісія й Уповноважений з прав нацменшин ОБСЄ розкритикували цей документ, тому що його ухвалення є загрозою мові титульної державотворчої нації.
Це всім відомо, але бажання за будь-яку ціну «партійних» депутатів залишитись у наступному складі парламенту, змушують їх вдаватись до провокацій.
Загальна тенденція гальмування відродження історичної пам’яті українського народу не оминула і Збройні Сили України. Всупереч чинному законодавству, без погодження з Міністерством Оборони України, Міносвіти зменшила на 50% кількість годин предмету «Захист Вітчизни» в загальноосвітніх школах, і замість козацької гри «Джура» впроваджується колишня радянська «зарніца».
Процес відродження української мови для СОУ є пріоритетним, адже СОУ зробила вагомий внесок щодо впровадження української мови в ЗСУ та інших військових формуваннях. Зокрема СОУ в 1992 році підготувала проекти директив МО України стосовно функціювання державної мови у війську. В 1996 році всі 15 Народних депутатів членів СОУ голосували за Конституцію України (ст. 10).
В 1998 році на кошти СОУ був виданий підручник «Військова топографія» українською мовою, у 2005 році 2х томний словник спеціальних воєнних термінів українською мовою. Захищали члени організації українську мову в органах МВС в судовому порядку (Голова Дніпропетровської СОУ п-к В.Таратушка проти працівників ДАЇ – позитивне судове рішення.)
З рештою решт, це мова наших батьків, дідів, прадідів і наш обов’язок захищати рідну мову.
СОУ заявляє свій рішучий протест проти розгляду зазначеного антиконституційного законопроекту і на підставі ст.10 Конституції України, вимагаємо негайно зняти з розгляду законопроект «Про основи державної мовної політики». Про результати розгляду просимо повідомити Спілку офіцерів України.
З повагою,
Голова Спілки офіцерів України,
Депутат Верховної ради України II скликання,
полковник В’ячеслав Білоус
7 травня 2012 року у Інформаційному Агенстві УНІАН за спільної ініціативи Комісії УГКЦ Справедливість і Мир, Всеукраїнської громадської організації «Спілка офіцерів України» відбувся Круглий стіл під назвою «Моделі примирення та відношення до минулого», який було організовано разом з комісією УГКЦ у справах християнської єдності та Департаментом Патріаршої Курії УГКЦ у справах душпастирства силових структур України.
Захід відбувався у рамках Всеукраїнської Акції «Дня пам᾽яті»
Метою Круглого столу було намагання витворення філософії примирення та відродження єдиної української самосвідомості щодо участі воїнів УПА та воїнів Радянської армії в ІІ Світовій війні.
Відомі авторитетні фахівці вибраної тематики , зокрема, правознавець-міжнародник, Надзвичайний і Повноважений Посол України, доктор юридичних наук, професор В.ВАСИЛЕНКО, доктор історичних наук, професор Київського Національного Університету ім. Т.Г.Шевченка,В.СЕРГІЙЧУК, голова Комісії УГКЦ «Справедливість і Мир» М.МЕЛЬНИК, голова Спілки офіцерів України народний депутат України ІІ скликання, полковник запасу В.БІЛОУС, безпосередні представники-репрезентанти подій Другої Світової війни разом з представниками громадськості і ЗМІ обмінялися думками. Також учасники Круглого столу відповіли на запитання з боку журналістів.
За підсумками Круглого столу було публічно підписано Звернення учасників Круглого столу до громадськості.
А ветеран Великої Вітчизняної війни полковник у відставці Г.ЧЕПКИЙ і голова Рівненської обласної організації УПА В.КИРИЛЮК символічно потисли руки в знак майбутнього примирення воїнів, що визволяли Україну від окупантів.
This slideshow requires JavaScript.
ЗВЕРНЕННЯ
УЧАСНИКІВ КРУГЛОГО СТОЛУ
«МОДЕЛІ ПРИМИРЕННЯ ТА ВІДНОШЕННЯ ДО МИНУЛОГО»
7.05.2012 року м. Київ
Ми учасники Круглого столу «Моделі примирення та відношення до минулого», громадяни України різних поколінь, продовжуємо пошук спільних шляхів для об’єднання всіх ветеранів, які боролись за Незалежність України у різних військових формуваннях задля консолідації примирення українського народу, виховання молоді на засадах патріотизму.
Україна довгий час перебувала у складі інших країн, що дозволяло керівникам цих країн використовувати українців у братовбивчих воєнних конфліктах. ІІ світова війна принесла горе та страждання українському народові. Перемога дісталась кров’ю та потом мільйонів українців на передовій та в тилу.
Боротьба свідомих українців, громадян інших національностей, велась в ім’я волі та незалежності України.
Честь і хвала живим ветеранам війни. Вічна пам’ять тим хто не повернувся з бою!
Україна примирилася з країнами, які воювали під час ІІ Світової війни, а в середині України, на жаль не має порозуміння. Нелегко прощати, спостерігаючи наслідки війни і конфліктів, оскільки насилля, особливо, коли воно сягає безодні нелюдськості і страждання, залишає після себе важкий тягар болю. Такий біль можна полегшити лише завдяки глибоким, чесним і мужнім роздумам, до яких приєднуються всі сторони і які дозволяють зустріти існуючі труднощі у дусі, очищеному покаянням. Тягар минулого неможливо забути, але його можна прийняти лише тоді, коли є взаємне прощення. Це тривалий і складний процес, але можливий.
За 20 років Незалежності виросло покоління, українських громадян. Саме заради їхнього мирного майбутнього – майбутнього наших дітей, онуків ми звертаємося до Президента України, органів влади, місцевого самоврядування, лідерів політичних партій, громадських організацій щодо початку мирного діалогу в суспільстві стосовно болючого питання – примирення українців, які воювали по різні сторони, не маючи власної держави, а також визнати на державному рівні воїнів УПА воюючою стороною у ІІ Світовій війні.
Ветеран Великої Вітчизняної війни полковник у відставці Г.ЧЕПКИЙ
Голова Рівненської обласної організації УПА – В.КИРИЛЮК
Доктор історичних наук, професор Київського Національного Університету ім. Т.Г.Шевченка, В.СЕРГІЙЧУК
Правознавець-міжнародник, Надзвичайний і Повноважений Посол України, доктор юридичних наук, професор В.ВАСИЛЕНКО
Голова Спілки офіцерів України народний депутат України ІІ скликання, полковник запасу В.БІЛОУС
Голова Комісії УГКЦ «Справедливість і Мир» М.МЕЛЬНИК
За інформацією Cекретаріату Комісії УГКЦ Справедливість і Мир та секретаріату Спілки офіцерів України.
Прес-служба СОУ.
ЗВЕРНЕННЯ
Севастопольської міської організації Спілки офіцерів України до бувших воїнів Радянської та Української Повстанської армій
Дорогі наші бойові побратими, наступила чергова, вже 67-ма, річниця розгрому гітлерівської коаліції держав, котрі розв’язали Другу світову війну у тому числі і проти України.
Життям та кров’ю, захищаючи рідну землю, Ви воювали під різними прапорами: одні під стягом СРСР, другі – під нині діючим державним знаменом України. Разом творили одну і спільну справу. Як могли і вміли, громили, ворога хто на фронті, а хто в лісах Волині, Закарпаття та Галичини. Як розповідали нам колишні червоноармійці та воїни УПА, не поодинокими були тоді випадки, коли під час наступальних бойових операцій командування обох армій для досягнення поставлених завдань узгоджували свої дії. Ніхто не стане заперечувати і того факту, що навіть із ставки Верховного Головнокомандувача СРСР Сталіна до УПА поступали звернення активізувати бойову діяльність під час оборони Сталінграду. Пропонувалось посилити рейкову війну і диверсійні акції в тилу аби ускладнити матеріально-технічне постачання гітлерівських військ.
І командування УПА відгукувалось на звернення. Під залізничний укіс летіли ешелони з танками, бронемашинами, продовольством та боєприпасами, які прямували на передову для німецьких загарбників. Допомагали також розвідувальною інформацією. Та і не могло бути інакше, адже разом громили спільного ворога – гітлерівський фашизм, що бандитські увірвався на рідну для кожної із сторін землю. Та про це сьогодні вже майже забули. Більше того, більшовицька пропаганда розповсюдила нею придумані легенди про те, як підрозділи УПА стріляли в спину наступаючим військам Родянської Армії. Брехнею і облудою комуністична пропаганда ввела в оману бувших червоноармійців, хоч жоден з них не може навести приклад, коли повстанці спрямували проти них зброю.
Більше того, багато молодих бійців УПА влились до наступаючих лав Червоної Армії і в її підрозділах з боями пройшли до повної перемоги над гітлерівською Німеччиною. Правда, після повернення з війни в медалях та орденах на грудях, багатьох з них чекісти – беріївіці за те, що були ті в «неправильних» партизанах заарештовували та висилали в концтабори ГУЛАГУ. І траплялось так, що там опинялись і червоноармійці, з котрими ті воювали на фронті пліч о пліч і вина котрих полягала у тому, що на початку війни ті опинились німецькому полоні, з якого вдалося втекти.
Згадайте крилату фразу Сталіна «У нас нет пленных, у нас есть предатели». Тому, такі герої, що живими повернулись з війни, згодом отримували «соціальний статус» зрадника з усіма в таких випадках наслідками: концтабір, і тавро на сім’ю, приречену на повне безправ’я.
Хіба, шановні червоноармійці, Ви не знали про це, чи забули? Та ми певні, що багато з Вас пройшли через цю Голгофу. На теренах України безліч сімей, у котрих один брат воював в лавах Радянської Армії, а другий – в загонах УПА, яка по суті являла собою повсталий народ проти окупантів. Це про неї французький генерал Деголь сказав: «Якби у мене була така армія, німці у Францію не увійшли б».
Рідкі історики загадують і про те, які сили гітлерівців відтягла на себе ця армія власноруч озброєного народу. Їх більшовицька пропаганда та і нинішня виставляють як таких собі бандитів і розбишак, котрі ніби то вбивали і випалювали цілі села. Хоч, як тепер стало відомо, тими паліями та вбивцями були більше сотні створених беріївцями псевдо загонів УПА. Вони ж і стріляли в спину наступаючих військ, аби викликати у тих ненависть «к украинским буржуазным националистам».
На жаль, повстанцям довелось ще довгі роки, як і з гітлерівцями воювати з полками та дивізіями карателів НКВС. Побачивши ще в 1939 році на що здатні чекісти і як вони почали каральну діяльність по завершенню війни, люди знову взялись за зброю, захищаючи від свавілля свої сім’ї і домівки замість того, щоб їх, як худобу, вивозили до Сибіру чи катували в застінках НКВС-КДБ. Це був свідомий вибір народу на його рідній батьківській землі. Ніхто не може йому за це дорікати. Проте і сьогодні знаходяться обруднювачі нашої історії.
Показова у цьому плані антиукраїнська діяльність одіозного депутата Верховної Ради України від Севастополя Вадима Колесніченка. В минулому році той організував пересувну виставку «Волинська різня», зміст якої всеціло був спрямований на те, щоб якомога щільніше полити брудом УПА. Для цього цей чорний пропагандист не посоромився використати фотознімки, на яких були зафіксовані гори трупів, розстріляних чекістами в’язнів Львівської тюрми перед наступом гітлерівців, а також убієнних німецькими гестапівцями. Всі ці злочини горе депутат приписав воїнам УПА. А між тим, Колісниченко у свій час працював агрономом в одному з колгоспів Володимир-Волинського району, а пізніше очолив районний комітет комсомолу цього ж регіону. Це край, де створювалась УПА. І Колісниченко не міг не знати від місцевих жителів усієї правди про цю збройну боротьбу українців. Проте, відпрацьовуючи срібники певних антиукраїнських сил, свідомо вдався до цинічної фальсифікації.
Таким як цей депутат від кримінальної буржуазії конче потрібно, щоб в Україні був неспокій, а її суспільство розділилось на ворогуючи табори. Так їм легше народ дурманити і грабувати.
Саме цей депутат, не узгодивши з органами місцевої влади торік організував поїздку в День Перемоги севастопольців на десяти автобусах до Львова. Серед пасажирів крім ветеранів прибув загін клінічних українофобів та шовіністів з газовою зброєю. Метою заявленої депутатом безкоштовної екскурсії по місту в дійсності ставилось провокування конфлікту між ветеранами Радянської та Української Повстанської армій. Сутичка такі відбулась, але головним чином з місцевими жителями Львова, які не дозволили прибульцям здійснити брудний задум.
Не виправдали надій провокаторів і місцеві ветерани минулої війни, які вели себе коректно та чемно, як і належить бойовим побратимам.
Ми закликаємо Вас, воїни РА та УПА так поступати завжди і не дозволяти використовувати себе знаряддям в брудних руках політиканів-авантюристів, яких сьогодні розвелось чимало. За ратні подвиги ми однаково вдячні всім Вам. А тому закликаємо до примирення, злагоди, порозуміння заради своїх нащадків.
А взагалі про ту Другу світову війну ми з Вами ще і сьогодні не всю правду знаємо. Архіви КДБ за той вогняний період повністю не розсекречені. І не тільки бувшого СРСР, але і в багатьох європейських державах, і в США. Значить, є що скривати і чого боятись від широкого розголосу.
До речі, із німецьких архівів стало відомо, що майже мільйон двісті тисяч радянських громадян, переважно росіян, перебували на військовій служби у лавах гітлерівського Вермахту. Тільки одних генералів нарахувалось понад двісті осіб, десяткам з яких були відновлені військової звання урядом СРСР. Зараз почався громадський рух, спрямований на реабілітацію Російської Визвольної Армії генерала Власова, який мріяв звільнити Росію від сталінської тиранії.
А ось ті особи, які боролись за незалежність України, починаючи з гетьмана Мазепи, Нестора Махно, Симона Петлюри, Романа Шухевича, Степана Бандери – антиукраїнськими силами всі оголошені зрадниками, бандитами, колаборантми та іншими відступниками.
В багатьох країнах світу були в ті воєнні роки подібні соціально-політичні ситуації, коли брат йшов на брата, народ на народ. Але в них вистачило мудрості, мужності і взаємоповаги для того, щоб протягти один одному руку і дійти примирення. Тільки в Україні ось уже скільки десятиліть продовжується холодна війна та ворожнеча між синами однієї держави, яку із зброєю в руках ті визволяли від спільного ворога. То чому і Вам не визнати один одного воюючою стороною у захисті України?
Переважна більшість членів нашої спілки офіцерів – це сини тих котрі на фронті і в тилу боролись з окупантами і нам дуже прикро від того, що між Вами до цього часу точаться розбрат і ворожнеча. Сама ця обставина і спонукала нашу спілку звернутись до бувших воїнів Радянської та Української Повстанської армій із закликом до порозуміння та взаємопрощення, якщо в когось є гіркота на душі від минулого.
Сьогодні в державі надто складна, соціальна-вибухова ситуація і Ваше порозуміння та визнання один одного благотворно вплине на українське суспільство. Та ж знайдіть в собі благородство та мужність за для майбутнього України, Ваших дітей та внуків, і дійдіть до порозуміння та об’єднання.
Слава Україні.
Прийнято на зборах 04 травня 2012 р.
м. Севастополь
Президенту України
Верховному Головнокомандувачу
Збройних Сил України
В.Януковичу
ШАНОВНИЙ ВІКТОРЕ ФЕДОРОВИЧУ!
Перша і єдина військово-патріотична організація, ВГО Спілка офіцерів України (була створена 27-28 липня 1991 року офіцерами – патріотами України), яка стояла біля витоків створення Збройних Сил України, винесла на своїх плечах основний тягар військового будівництва. Спілка офіцерів України продовжує виконувати свої Статутні завдання, ухвалені на 1-му з’їзді у 1991році.
На сучасному етапі розвитку України, Спілка офіцерів України пріоритетом своєї діяльності вважає сприяння захисту національних інтересів України.
Як стало відомо, з засобів масової інформації, Міністр оборони України Дмитро Саламатін отримав громадянство України лише 6 грудня 2005 року, а у 2007 році вже був обраний Народним депутатом України від партії регіонів.
Стаття 76 Конституції України зазначає «Народним депутатом України може стати громадянин України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п’яти років», тобто до виборів може допускатися лише особа, яка є громадянином України та проживає в Україні протягом останніх п’яти років саме, як громадянин України.
В історії України був випадок, коли у 1998 році в Козелецькому виборчому окрузі Чернігівської області Микола Рудьковський виграв вибори, але суд скасував результати виборів, оскільки М. Рудьковський не зміг довести свого громадянства України протягом останніх п’яти років.
У військовому середовищі викликають занепокоєння зазначені повідомлення ЗМІ та висловлювання політиків України щодо незаконності обрання Народним депутатом України Д.Саламатіна.
Йдеться не лише про приниження, підрив авторитету Збройних Сил України, а й про дискредитацію України на міжнародній арені.
На підставі наведеного, керуючись ст.40 Конституції України, ст.19 Закону України «Про демократичний цивільний контроль над воєнною організацією і правоохоронними органами держави» просимо Вас, як гаранта дотримання Конституції України, Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, дати відповідні доручення Генеральному прокурору України, Міграційній службі України та іншим державним органам щодо належної правової оцінки наведеним фактам.
З метою об’єктивності проведення перевірки та зважаючи, що Д.Саламатін має доступ до державної таємниці, просимо на час проведення перевірки тимчасово відсторонити Д.Саламатіна від виконання обов’язків Міністра оборони України.
З повагою, за дорученням проводу СОУ
Голова Спілки офіцерів України
Народний депутат України II скликання
полковник В.БІЛОУС
Голова СОУ полковник В.Білоус звернувся до Рівненської ОДА з приводу порушення прав військовослужбовця строкової служби – Кондратюка Романа Вікторовича (проходить службу у в\ч А-3990) гарантованих Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо 50% знижки на оплату комунальних послуг, а також щодо переведення його для подальшого проходження військової служби у Рівненську область (м.Дубно) де мешкає його мати – Кондратюк Євгенія Володимирівна, (яка мешкає за адресою: Рівненська обл.., м. Дубно-2, вул. Чехова буд.32).Вона проживає одна, джерелами її доходів є пенсія.
Євгенія Володимирівна просить СОУ допомогти у реалізації її прав у зв’язку з тим, що її звернення до органів влади позитивних наслідків не дали.
Прес-служба СОУ
Спілка офіцерів України здійснює постійний моніторинг подій та інформації з приводу доведення стану справ по здачі 70 квартирного будинку (для військовослужбовців) за адресою: м.Олександрія, Кіровоградська область, пр.Будівельників, 32А (замовник Внутрішні війська МВС України та Олександрійська міська рада), який планувався до здачі 01 жовтня 2010 року, але потім із-за не узгодження в дофінансуванні даної будівлі (залишалось 5% невиконаних робіт) перенесено на 15 грудня 2011 року.
За інформацією на даний час узгодження між державними установами: Державної Іпотечної установи, Міністерством фінансів України, Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Внутрішніми військами МВС України щодо виділення коштів для подальшого клопотання перед Кабінетом Міністрів України не досягнуто, тому проект Постанови Кабінета Міністрів України про дофінансування будівлі постійно повертається на доопрацювання та узгодження. В зв’язку з чим підрядник не може завершити роботи по введенню будівлі в експлуатацію. Звернення до місцевих та регіональних державних установ, засобів масової інформації не змогли сприяти прискоренню у вирішенні даного питання.
У зв’язку з тим, що родини військовослужбовців з вини державних і місцевих органів влади на протязі тривалого часу (початок будівництва – 1994 рік) мають великий сумнів у їхніх гарантіях і постійно звертаються за громадською підтримкою до Спілки офіцерів України, Голова СОУ Народний депутат України ІІ скликання полковник В’ячеслав БІЛОУС надіслав скаргу Президенту України Віктору Федоровичу Януковичу з цього приводу і додав до неї заяву голови Олександрійської міської організації СОУ майора Владислава Галати (який звернувся до СОУ від імені громадських зборів) та інші документи на 10 аркушах (які підтверджують гостроту невирішеного питання із здачею будинку).
Прес-служба СОУ
22 березня у Львівській облраді відбувся круглий стіл на тему: «Основні причини масових порушень в Україні конституційного права військових пенсіонерів на перерахунок раніше призначених пенсій за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби». Львівська обласна організація Спілки офіцерів України ініціювала проведення цього Круглого столу та виклала свою позицію щодо зазначеної проблеми у своїй Заяві щодо порушення прав військових пенсіонерів.
В роботі круглого столу взяли участь заступник голови Львівської обласної ради Валерій П’ятак, заступник начальника управління з питань соціально-культурної діяльності Львівської обласної ради Андрій Холявка, представники Спілки офіцерів України, Громадського інституту стратегічних досліджень і впровадження перспективних програм “Перспектива”, Української спілки ветеранів Афганістану, Комітету ветеранів Збройних сил України, Товариства українських офіцерів, Західного оперативного командування, Західного регіонального центру перепідготовки та адаптації військовослужбовців, представники головного управління пенсійного фонду у Львівській області, відділу захисту конституційних прав і свобод громадян та інтересів держави прокуратури Львівської області, військової прокуратури Львівського гарнізону, державної виконавчої служби головного управління юстиції у Львівській області.
Голова ЛОО Спілки офіцерів України, член Центрального Проводу полковник Петро Костюк зазначив, що пенсіонери не вимагають збільшення пенсій, лише їх перерахунку відповідно до чинного в Україні законодавства. «На сьогодні, відбулось збільшення грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань шляхом збільшення розміру премії до 90 (110) % посадового окладу. У зв’язку зі збільшенням розміру премії настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, але військовим пенсіонерам не здійснили перерахунок пенсій. На практиці вони змушені добиватися свого законного права в судах. На превеликий жаль, і це не завжди вдається», – сказав Петро Костюк.
Також він наголосив на тому,що такі дії чи бездіяльність влади працює не на утведження престижу української армії та збільшення поваги до військових. А як реагують на таке ставлення до військових пенсіонерів держави молоді люди, що мають бажання стати до лав ЗС, або сьогоднішні лейтенанти (велика частина з них – діти цих військових пенсіонерів), бачачи таке ставлення до ветеранів ЗС України? Це аж ніяк не сприяє військово-патріотичному вихованню молоді. На сьогоднішній день поряд з діючими ЗС сформувалась армія військових пенсіонерів. У випадку реальної загрози військові пенсіонери – офіцери запасу стануть на захист України, відповідно до свого призначення.То хіба це справедливе ставлення до тих, хто захищав і буде при потребі захищати державу і в тому числі тих, хто по відношенню до них веде себе нечесно та порушує чинне законодавство?
В країнах НАТО прийнято військові пенсії і оборонний бюджет складати і відносити до затрат на оборону, до оборонних витрат. Львівська обласна організація Спілки офіцерів України виступає проти порушення прав військових пенсіонерів та наполягає на перерахуванні пенсій особам, звільненим з військової служби та деяких інших осіб (представників інших силових відомств), у зв’язку зі збільшенням розміру премії. Учасникам круглого столу було запропоновано підтримати заяву ЛОО СОУ з цього приводу.
Заступник голови обласної ради Валерій П’ятак в свою чергу зазначив, що існує нормативна база, яка врегульовує ці питання, але чомусь вона не працює.
Результатом роботи круглого столу стало звернення до Президента України, Голови Верховної Ради України, прем’єр-міністра України, народних депутатів України, депутатів Львівської обласної ради та керівників інших державних органів з пропозиціями щодо припинення масових порушень прав військових пенсіонерів на перерахунок пенсій.
За офіційною інформацією Львівської обласної організації СОУ
Прес-служба СОУ
This slideshow requires JavaScript.

ПРЕМ’ЄР МІНІСТРУ УКРАЇНИ
М.Я. АЗАРОВУ
Шановний Миколо Яновичу!
До Спілки офіцерів України звернулися керівники громадських організацій Вінницької області: голова Вінницької обласної організації Спілки офіцерів України – Ігор Миколайович Окуленко, голова Ради Ветеранів десантників «Ніхто, крім нас» – Іван Олексійович Добров, голова Спілки учасників бойових дій в Афганістані міста Вінниці – Анатолій Миколайович Перебетюк, голова Вінницької обласної організації «Інвалідів Чорнобильців» – Валерій Якович Проценко з приводу порушення законних прав членів цих громадських організацій, визначених статтею 63 Закону України N 2262-XII від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.»
У зверненні повідомляється, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 7.ХІ.2007р. №1294, наказом Міністра оборони України від 05.11.2010 № 576 “Про внесення змін до наказу Міністра оборони України від 22.07.2010 № 380” було збільшено мінімальний розмір преміювання військовослужбовців Збройних Сил України до 55 (70) відсотків посадового окладу з 1 листопада 2010 року, наказом Міністра оборони України від 28.01.2011 року № 50 “Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2011 рік” продовжено нарахування та виплату премії в розмірі 55 (70) % посадового окладу військовослужбовцям Збройних Сил України. Подібні накази видано і в інших військових формуваннях. Відповідно до чинної Постанови Кабінету міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (зі змінами) Міністр оборони України видав наказ від 25.06.2011 року № 355 «Про внесення змін до наказу Міністра Оборони України від 28.01.2011 року № 50 «Про бюджетну політику Міністерства оборони України на 2011 рік».
Згідно з нормативними актами, які вступили у законну силу, у структурі військової пенсії з 1 листопада 2010 року по 31 травня 2011 року була встановлена премія у розмірі 55%, а з 1 червня 2011 року – 90% для офіцерів, 110% для контрактників.
Таким чином, відбулось збільшення грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань шляхом збільшення розміру премії до 90 (110) % посадового окладу.
Ч.3 статті 43 Закону 2262-12 встановлено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством (стаття чинна відповідно до Рішення Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008).
Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону 2262-12 усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв’язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Заявники інформують, що їхні звернення до пенсійного фонду України, Міністерства оборони України позитивних наслідків не дали.
Шановний Миколо Яновичу!
Як відомо, у відповідності до ст. 8 Конституції України «В Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.»
Згідно ст. 19 «Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.»
Відповідно до ст. 2 Закону України N 2012-XII ( 2012- 12 ) від 20.12.91 “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” Заборона обмежень прав військовослужбовців
- Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
На підставі наведеного, керуючись ст. 40 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про демократичний цивільний контроль над воєнною організацією і правоохоронними органами держави» направляємо звернення за належністю розгляду по суті у відповідності до ст. 19, 20 Закону України Про звернення громадян».
Голова Спілки офіцерів України
Народний депутат України ІІ скл.
полковник В’ячеслав Білоус
Конституційний Суд України
м. Київ, вул. Жилянська, б. 14
Голова Спілки офіцерів України В’ячеслав Олександрович Білоус
010201, Київ, вул. М.Грушевського 30\1 к.325
тел. (044) 253-32-30
КОНСТИТУЦІЙНЕ ЗВЕРНЕННЯ
про офіційне тлумачення положень
абзацу першого частини 1 статті 1, пункту 5 абзацу третього частини 1 статті 9 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»
Керуючись п. 2 ст. 150 Конституції України, п. 4 ст. 13, 42, 43 Закону України «Про Конституційний Суд України»,
Просимо Конституційний Суд України:
Надати офіційне тлумачення положень абзацу 2першого частини 1 статті 1 та пункту 5 абзацу третього частини 1 статті 9 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»від 07.04.2011 № 3206-VI (Відомості Верховної Ради України, 2011, № 40, стор. 1750), щодо роз’яснення поняття «безпосереднє підпорядкування»та категорії «інших осіб», на які не поширюється вимоги щодо обмеження роботи близьких осіб у т.ч. через особливий характер діяльності (тут – військової служби), а саме:
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
Безпосереднє підпорядкування – відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень, контролю за їх виконанням;
Стаття 9. Обмеження щодо роботи близьких осіб
1. Особи, зазначені у підпунктах “а”, “в”-”ж” пункту 1 та підпункті “а” пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону, не можуть мати у безпосередньому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути безпосередньо підпорядкованими у зв’язку з виконанням повноважень близьким їм особам.
Положення абзаців першого та другого цієї частини не поширюються на:
5) інших осіб, визначених законом.
Предмет необхідного тлумачення:
1) пункт п’ятий абзацу 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» щодо роз’яснення категорії інших осіб, визначених законом, на яких не поширюються положення абзаців першого та другого частини 1 ст. 9 цього Закону;
2) абзац 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» стосовно поняття «безпосереднє підпорядкування» в частині його використання в Збройних Силах України (далі – ЗСУ) відповідно до статті 31 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, затвердженого Верховною Радою України 24березня 1999 року № 548-ХІV: «Начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою є для них прямими начальниками, при цьому безпосереднім начальником у ЗСУ вважається найближчий до підлеглого прямий начальник.
Обґрунтування необхідності в офіційному тлумаченні:
Офіційне тлумачення положень абзацу першого частини 1 статті 1 та пункту 5 абзацу третього частини 1 статті 9 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»є необхідним у зв’язку з виникненням тенденцій до погіршення соціального статусу військовослужбовців і членів їх сімей. Відповідно до ст. 1-2Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»№2011-XII від 20.12.1991р. військова служба має особливий характер. Частина перша статті 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»№2232-XII від 25.03.1992 р., а також стаття 3 Статуту внутрішньої служби ЗСУ зазначають, що військова служба є державною службою особливого характеру, пов’язаною із захистом Вітчизни. Вона передбачає виконання особою, яка перебуває на військовій службі, певної сукупності зобов’язань, одним з яких є проходження військової служби у визначеному гарнізоні (населеному пункті). Така умова є цілком природною і притаманна збройним силам будь-якої держави. В той же час ця умова обмежує права військовослужбовця на вільний вибір місця проживання, тим самим члени сім’ї військовослужбовця можуть обмежуватися у певних соціальних правах, які б вони могли реалізувати в іншому населеному пункті. Одним з таких прав є право на зайнятість, гарантоване державою абзацом а частини першої статті 4 Закону України «Про зайнятість населення» №803-XII від 01.03.1991 р. Цілком очевидно, що в не кожному гарнізоні (населеному пункті) держава може забезпечити виконання цієї норми закону для працездатних членів сімей військовослужбовців (через відсутність робочих місць як за фахом, так і загалом, особливо в сільській місцевості). Звичною практикою є працевлаштування членів сім’ї військовослужбовця (зазвичай, дружини) у військовій частині за місцем проходження ним військової служби. Також звичною є практика створення т.зв. «професійних» родин, коли і чоловік, і дружина є військовослужбовцями і можуть проходити військову службу в одній військовій частині.
В той же час відповідно до Статуту внутрішньої служби ЗСУ військовослужбовець стосовно іншого військовослужбовця може бути або начальником, або підлеглим, або рівнозначним за посадою і військовим званням. Реалізуючи своє право на посадове просування військовослужбовець може стати прямим начальником (ст. 31Статуту ЗСУ) для військовослужбовця, який одночасно є членом його родини. В той же час прямий і безпосередній начальник не є тотожними поняттями, як це може розумітися виходячи з визначення абзацу першого частини 1 статті 1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».
Зазначене стосується і працівників Збройних Сил України, які працевлаштовані у військовій частині. Так, військовослужбовець, який є прямим начальником для усього особового складу військової частини, буде начальником і для працівника ЗСУ.
Керуючись сукупністю норм Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 № 3206-VI (зокрема абзацами першим, п’ятим і шостим частини першої статті 1, частиною першою статті 4) Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України та іншими посадовими особами ЗСУ останнім часом вживаються заходи щодо недопущення прямого підпорядкування між членами сім’ї військовослужбовця в межах однієї військової частини. Так:
абзац г пункту 1 ч. 1 ст. 4 визначає військових посадових осіб Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів військових формувань як суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення;
абзац перший ч. 1 ст. 9 обмежує роботу близьких осіб для зазначеної вище категорії у випадку їх безпосередньої підпорядкованості.
Реалізація зазначеного у населеному пункті, де є лише одна військова частина, може бути досягнута кількома шляхами, наприклад:
• через відмову військовослужбовця від виконання керівної посади, що входить у суперечність з дотриманням відповідальності військовослужбовцем за принципом єдиноначальності, коли відповідні функції на командира (начальника) покладає держава ( абзац другий ст. 28 Статуту внутрішньої служби ЗСУ);
• через звільнення члена сім’ї військовослужбовця з військової частини, чим порушується чинні гарантії соціального і правого захисту військовослужбовця (статті 1-2, 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20.12.1991), додаткові гарантії щодо працевлаштування працездатних громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці (стаття 5 Закону України «Про зайнятість населення»);
• можливі права дитини (дітей) сім’ї військовослужбовця через погіршення умов рівня життя у зв’язку з втратою роботи (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»);
• через розлучення сім’ї військовослужбовця, чим створюються умови для порушення частини 1 статті 5 Сімейного кодексу України.
Отже, через неоднозначність положень Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» і Статуту Збройних Сил України, а також через нерозуміння особливого характеру військової служби,створюються передумови для погіршення соціального захисту військовослужбовців і членів їх сімей, а саме:
• прав, гарантованих ст. 24 Конституції України («Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками …місця проживання, … іншими ознаками»);
• прав, гарантованих ст. 43 Конституції України («Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. …Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб»);
• прав, гарантованих статтею 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» («Військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв’язку з особливим характером військової служби, яка пов’язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації»).
На підставі наведеного, з метою визначення порядку застосування норм закону у гарнізонах (населених пунктах) стосовно військовослужбовців і членів їх сімей, які одночасно захищені іншими нормами законодавства у своїх соціальних і правових гарантіях, а також є обмеженими у низці конституційних гарантій як-то свобода вибору місця проживання, необхідно надати офіційне тлумачення абзацу першому частини 1 статті 1 та пункту 5 абзацу третього частини 1 статті 9 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».
Конституційне звернення подається у 3-х прим.
Голова Всеукраїнської організації
Спілки офіцерів України
Народний депутат України II – скликання
полковник В.Білоус
У зв’язку з тим, що громадськості стало відомо про те, що останнім часом керівництво багатьох загальнонаціональних та регіональних засобів масової інформації намагається визначати пріоритети при створенні інформаційних програм та окремих інформаційних блоків з актуальної суспільно важливої проблематики у формі завдань журналістам, прес-служба Всеукраїнської громадської організації Спілки офіцерів України уповноважена повідомити про те, що напередодні Дня захисника Вітчизни (23 лютого), Спілка, яка стояла у витоків Збройних Сил України і сьогодні вважає основним пріоритетом своєї діяльності питання національної безпеки і оборони держави, надіслала до керівників засобів масової інформації звернення за підписом Голови СОУ Народного депутата України ІІ скликання полковника В’ячеслава БІЛОУСА наступного змісту:
27-28 липня 1991 року українськими офіцерами – патріотами, ще за існування Радянського Союзу, створено Спілку офіцерів України. Основною метою СОУ було визначено: “Консолідація зусиль офіцерів навколо української державотворчої ідеї та сприяння створенню професійних Збройних Сил України парламентсько-правовим шляхом”. СОУ сприяла поверненню військовослужбовців Радянської Армії – українців до України, переймалася соціальним захистом військовослужбовців та членів їх родин, запобігала незаконному вивезенню за межі України військового майна та озброєння. СОУ зробила великий внесок у створення законодавчої бази Збройних Сил України. Зокрема, її членами розроблено Концепцію оборони і будівництва Збройних Сил України, Концепцію Військово-Морських Сил України, Концепцію Соціально-психологічної служби Збройних Сил України, Закон України “Про оборону України”, Закон України “Про Збройні Сили України”, Закон України “Про Національну Гвардію України”, Воєнну доктрину України, Закон України “Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей”, інші законодавчі й нормативно-правові акти. Багато й плідно працювали члени СОУ над перекладом й редагуванням перших військових статутів, навчальної та навчально-методичної літератури.
З січня 1992 року разом з Міністром оборони України К. Морозовим організовували прийом присяги у військових частинах, військових комісаріатах, містах та селах України.
СОУ відіграла значну роль у формуванні Міністерства оборони України. Її членами було розроблене Положення про Міністерство оборони України, а члени Спілки склали групу консультантів першого Міністра оборони незалежної країни К.Морозова.
Спілка готувала й проводила науково-практичні конференції з питань реформування Збройних сил України. Завдяки зусиллям СОУ було створено Комітет з соціального Захисту військовослужбовців при Кабінеті міністрів України.
Члени СОУ брали участь у міждержавних переговорах про повернення в Україну українців-військовослужбовців Радянської Армії, ініціювали підпорядкування Чорноморського Флоту колишнього СРСР Україні, та виведення його російської частини з Криму.
В перші 3-4 роки, з часу проголошення Україною державного суверенітету України, осередки СОУ у військових гарнізонах перешкоджали вивезенню за межі України військового майна, техніки, озброєння, домагалися від командування військових частин служіння українській державі, виконання наказів Міністра оборони України,законів України.
Серед членів СОУ – народні депутати України усіх скликань, депутати місцевих рад, судді Конституційного суду та судді всіх рівнів.
З 1994 по 1998 рік Спілка офіцерів мала у парламенті 21 депутата. На сьогодні СОУ має 2-х членів парламенту, організації у 21 областях України і налічує 8 тис. фіксованих членів.
Головними статутними завданнями СОУ є:
– Сприяння у будівництві Збройних Сил України.
– Правовий захист військовослужбовців, ветеранів, та членів їх сімей.
– Військово-патріотичне виховання молоді.
На підставі наведеного, просимо залучити членів СОУ до тематичних передач, виступів, прямих ефірів з питань національної безпеки та оборони, правового захисту військовослужбовців, ветеранів та членів їх сімей, військово-патріотичного виховання молоді та зокрема на передодні та в день 23 лютого – Дня захисника Вітчизни.
Телефон для зв’язку 253-32-30
Прес-служба СОУ

