сторінка матеріалу
Uncategorized

До чергової річниці створення Спілки офіцерів України.

Делегати Надзвичайного ХХІІ з'їзду СОУ на Євромайдані. Голова СОУ - капітан 1-го рангу Є.Лупаков зачитує резолюцію.  М.Київ 13.12.2013

Делегати Надзвичайного ХХІІ з’їзду СОУ на Євромайдані. Голова СОУ – капітан 1-го рангу Є.Лупаков зачитує резолюцію.
М.Київ                                                                                                                13 грудня 2013 року

16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України в 9 розділі якої сказано: “Українська РСР має право на власні ЗС”. Фактично з цього моменту почався процес відродження власних Збройних сил України. Почався пошук законодавчого забезпечення цього процесу. Офіційно це питання розглядалося на Другому зборі Народного Руху в тому ж 1990 році, а вже 2-3 лютого 1991 року, в умовах ще існуючого Радянського Союзу, в Києві за ініціативи Військової колегії Народного Руху України, при підтримці Української республіканської партії, національно свідомих народних депутатів України – членів Народної Ради у Верховній Раді України та українських офіцерів-патріотів була підготовлена і проведена науково-теоретична конференція на тему:”Зовнішня і внутрішня безпека України: концепція Української Армії та пошуки шляхів її створення“. Ідеї цієї науково-теоретичної конференції найшли відгук в серцях багатьох патріотів незалежної самостійної соборної України, а тому, в найближчі вихідні до чергової річниці утворення Української Військової Організації (УВО) під проводом полковника Євгена Коновальця, яка відбулася 30 липня 1920р., вже 27-28 липня 1991 року(субота, неділя) в нашій столиці Києві в приміщенні Центральної Ради українськими офіцерами – патріотами проведено перший (установчий) з’їзд офіцерів, які проходять службу на території України і обстоюють ідею Українського війська, а 28 липня 1991р. на з’їзді створено першу у відроджуваній незалежній Україні добровільну військово–патріотичну громадську організацію – Спілку офіцерів України(СОУ), прийнято статут та обрано керівництво цієї організації. І сталося це в день щорічного свята Рівноапостольного Великого князя Володимира – День Хрещення Русі. А рівно через рік, 28 липня 1992р. було піднято Державний прапор України на першому кораблі, побудованому для ВМС України – кораблі управління “Славутич”.
В усіх областях держави, місті Севастополі та в столиці України Києві створені регіональні організації СОУ. Київська організація СОУ була зареєстрована Розпорядженням Представника Президента України у м.Києві ще 23 квітня 1992р. за реєстраційним №86 та має особливий статус. Голова Київської організації СОУ, згідно з вимогами Статуту СОУ, є одночасно і заступником Голови СОУ.
Основною метою СОУ була визначена: “Консолідація зусиль офіцерів навколо української державотворчої ідеї та сприяння створенню професійних Збройних Сил України парламентсько-правовим шляхом”. Разом з тим, СОУ сприяла поверненню військовослужбовців Радянської Армії – українців до України, займається соціальним захистом військовослужбовців та членів їх родин, запобігала незаконному вивезенню за межі України військового майна та озброєння. Одразу після свого створення СОУ активно включилася в боротьбу за незалежність Української держави, виступила проти повернення тоталітарного режиму прихильників ГКЧП в Україні.
СОУ зробила надзвичайно великий внесок у створення законодавчої бази Збройних Сил України. Зокрема, її членами розроблено Концепцію оборони і будівництва Збройних Сил України, Концепцію Військово-Морських Сил України, Концепцію Соціально-психологічної служби Збройних Сил України, Закон України “Про оборону України”, Закон України “Про Збройні Сили України”, Закон України “Про Національну Гвардію України”, Воєнну доктрину України, Закон України „Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей”, інші законодавчі й нормативно-правові акти. Багато й плідно працювали члени СОУ над перекладом й редагуванням перших військових статутів, навчальної та навчально-методичної літератури.
З січня 1992 року разом з Міністром оборони України Костянтином Морозовим організовували прийом присяги у військових частинах, військових комісаріатах та підпорядкуванню цих військових частин Міністерству оборони України, містах та селах України.
СОУ відіграла значну роль у формуванні Міністерства оборони України. Її членами було розроблене Положення про Міністерство оборони України, а члени Спілки склали групу консультантів першого Міністра оборони незалежної країни К.Морозова. Спілка готувала й проводила науково-практичні конференції з питань реформування Збройних сил України. Завдяки зусиллям СОУ було створено Комітет з соціального захисту військовослужбовців при Кабінеті Міністрів України в якому майже всі обласні організації очолили члени СОУ. Члени СОУ брали участь у міждержавних переговорах про повернення в Україну українців-військовослужбовців Радянської Армії.
Ініціювали підпорядкування Чорноморського Флоту колишнього СРСР Україні, та виведення його російської частини з Криму. На базі Севастопільської організації СОУ створено Організаційну групу ВМСУ, яка пізніше стала штабом ВМСУ.
В перші 3-4 роки з часу проголошення Україною державного суверенітету України, осередки СОУ у військових гарнізонах перешкоджали вивезенню за межі України військового майна, техніки, озброєння, домагалися від командування військових частин служіння українській державі, виконання наказів Міністра оборони України, Законів України.
Найвищими керівними структурами СОУ є:
З’їзд СОУ – вища керівна структура СОУ, Виконавчий комітет СОУ (вища виконавча структура СОУ), Провід СОУ – вища виконавча структура СОУ (між Виконавчими комітетами СОУ та з’їздами). Секретаріат СОУ – вища виконавча структура у складі Виконавчого комітету та Проводу СОУ
В областях – обласні організації СОУ: конференція, Виконавчий комітет обласної організації, Провід обласної організації.
Нижча одиниця – осередок.
На час створення, СОУ мала 25 обласних організацій та дві м.Києва й Севастополя.
Метою діяльності нашої організації також є:
– сприяння якісній підготовці молоді до служби в Збройних Силах та інших воєнізованих формуваннях України;
– популяризація та розвиток українських військових традицій;
– дослідження та об’єктивне висвітлення героїчної української військової історії;
– відродження та популяризація діяльності українських військово-спортивних організацій;
– сприяння розвитку контактів з військовиками визвольних змагань як в Україні, так і поза її межами, а також з військовиками інших держав.
За свою відданість справі й незалежній українській державі значна частина спілчан зазнала утисків, включно зі звільненням з лав Збройних сил України, пониженням у посадах, затримка військових звань й т.і. Це призвело до суттєвого зменшення чисельності організації з 17 тисяч військовослужбовців до 10 – 12 тисяч.
Серед членів СОУ – народні депутати України всіх скликань, депутати місцевих рад та судді всіх рівнів, в тому числі Конституційного суду. З 1994 по 1998 рік Спілка офіцерів України мала у парламенті 21 народного депутата. З них Григорій Омельченко, Іван Білас, Віктор Шишкін – були головами комітетів Верховної Ради України.
Семеро членів СОУ – Г.Манчуленко, Л.Лук’яненко, Є.Лупаков, В.Білоус, Б.Кожин, О.Скіпальський, В.Мулява – як народні депутати України, працювали у Комітеті з питань оборони й національної безпеки.
Двоє членів СОУ були суддями Конституційного Суду України: генерал-лейтенант Михайло Костицький та капітан Віктор Шишкін (з серпня 2006 року і понині) – він же перший Генеральний прокурор України. Микола Мельник – член Центральної Виборчої Комісії. Віце-адмірал Б.Кожин – перший командувач ВМС України та дворазовий Голова СОУ. Адмірал Ігор Тенюх – колишній командувач ВМС України та після Євромайдану – ТВО Міністра оборони України. Генерал Олександр Скіпальський – начальник Головного управління розвідки МО України з 1992 по 1996 рік. Майор запасу В.Червоній – голова Рівненської обласної держадміністрації 2005 – 2006 рік. Генерал-лейтенант Григорій Омельченко й Левко Лук’яненко є Героями України і найбільшими громадськими й політичними діячами сучасності.
Капітан 3 рангу Микола Гук та підполковник Віктор Крюков, майор МВС Василь Коряк були обрані головами міст Дрогобич, Знам’янка, Лебедин. Загинувший від рук сепаратистів в 2014р. підполковник Василь Тертецький – колишній заступник Харківського міського голови, перед цим неодноразово обирався міським головою Миргороду.
Серед тих, хто потребує нашої особливої шани – ті, які відійшли у вічність: капітан Олександр Ємець, підполковник Анатолій Єрмак, генерал – майор Цибуленко, генерал-майор Григорій Темко, полковник Роман Костюк, майор Святомир Фостун (Англія) та інші наші побратими.
Офіційною та робочою мовою організації є українська мова.
Цілі і завдання, напрямки діяльності нашої організації:
– співпраця з іншими громадськими об’єднаннями для відродження нашої героїчної історії, розвитку та поширення сучасної військової думки в Україні, організація і проведення конференцій, семінарів з військових питань, власна видавнича діяльність;
– упорядкування української військової термінології, підготовка військово-технічних та інших словників на військову тематику, підручників та військово-технічної літератури українською мовою, залучення до цієї роботи фахівців-філологів;
– поширення нових прогресивних методологій викладання військових дисциплін у військових учбових закладах;
– сприяння створенню організацій, установ і закладів, в тому числі і госпрозрахункових з правами юридичної особи, що своєю діяльністю допомагають досягненню поставлених організацією цілей та виконанню статутних завдань.
СОУ будує свою діяльність на ідеологічних засадах українського націоналізму, брала й бере активну участь у громадсько-політичному житті держави у своїй діяльності співпрацює з усіма національно – патріотичними партіями і громадськими організаціями регіону, в першу чергу з Конґресом Українських Націоналістів, РУХом, Українською республіканською партією, УНП, ветеранами ОУН-УПА, Товариством політв’язнів і репресованих тощо, регулярно відгукується на всі події в столиці, державі і в світі: заявами, пікетуваннями, мітингами тощо. На всіх рівнях своєї діяльності проводить військово-патріотичну роботу.
До десятої річниці створення СОУ, з ініціативи бувшого Голови Спілки офіцерів України, першого командувача Військово Морських Сил України віце-адмірала Бориса Кожина, нами видано книгу з історії СОУ:- „Шануймося, панове офіцери”. Періодично СОУ видавала свою газету ”Слово і честь”, а Київська організація – свій “Вісник ”. Маємо постійно діючий веб-сайт і постійно, завдячуючи – керівникові сайту СОУ – голові Криворізької МО СОУ полковникові Лисенку Петрові Олексійовичу, виставляємо та поновлюємо на ній свої матеріали.
Представники Спілки є в усіх силових структурах держави, державних і регіональних структурах виконавчої влади, а також в Верховній Раді України та Конституційному Суді України. До речі, перший Командувач Військово – Морських Сил України, народний депутат України, віце-адмірал Борис Кожин двічі був обраний Головою Спілки офіцерів України і народним депутатом України. Сьогодні нашу організацію очолює народний депутат України II скликання, один з засновників відродження Військово-Морських Сил України, колишній Голова Севастопільської, а потім і Київської організацій СОУ, капітан 1 рангу Євген Лупаков.
Спілка має свої структури і за межами України – у місцях помешкання української діаспори: в Великій Британії, Канаді, Сполучених Штатах Америки, Німеччині та інших країнах світу. Найбільш активним був осередок у Великій Британії, який очолював св.пам’яті Святомир Фостун. Від них ми постійно отримуємо найцінніше – живе спілкування з тими героями України, які всім своїм життям прискорювали нашу сьогоднішню незалежність.
СОУ брала активну участь у Помаранчевій революції, в тому числі у військовому проекті штабу Нашої України та Євромайдані.
Членство в організації може бути індивідуальним або колективним.
Індивідуальними членами Організації можуть бути: генерали, адмірали, офіцери, мічмани та прапорщики дійсної служби, запасу або у відставці Збройних сил і інших силових структур, учасники визвольних змагань, курсанти випускних курсів вищих військових та інших силових структур учбових закладів, які визнають Статут Організації, сплачують членські внески, сприяють досягненню мети її діяльності, беруть активну участь у роботі Організації та виконують рішення керівних органів Організації.
Колективними членами Організації можуть бути колективи установ, організацій, підприємств різних форм власності, які визнають Статут Організації, бажають сприяти її діяльності, сплачують членські внески.
Прийняття індивідуальних членів до Організації здійснюється на зборах первинного осередку на підставі письмової заяви кандидата та рекомендацій не менше двох членів Спілки офіцерів України з наступним затвердженням Виконкомом Організації.
Кожний член Організації має право вільного виходу зі складу Організації на основі письмової заяви про вихід без пояснень мотивів виходу.
Вступаючи до Організації, кожен її член обов’язково приймає на себе зобов’язання виконувати

КОДЕКС ЧЕСТІ
члена Спілки офіцерів України

Я,_____________________________________________
(військове звання, прізвище та ініціали)
свідомо вступаючи в члени СОУ, не маючи перед собою ніяких особистих інтересів, крім інтересів незалежності України, урочисто обіцяю:
– Завжди берегти і примножувати військову славу і традиції героїв усіх війн за визволення України та її народу від іноземних загарбників.
– Завжди пам’ятати, що доля України – це водночас моя доля і доля моєї сім’ї, тому у своїй діяльності керуватися тільки інтересами України, боротися за досягнення мети і завдань Спілки всіма своїми силами і можливостями, чесним і правовим шляхом.
– Завжди пам’ятати, що мене і мою сім’ю годує і одягає Український народ, а тому ніколи не підніму руки на нього.
– Не шкодуючи сил працювати над підвищенням свого професійного рівня, над примноженням могутності Збройних Сил України та інших воєнізованих формувань України.
– Понад усе ставити військове товариство, пам’ятати, що я один за всіх, а вся Спілка – за мене; кривда чи образа члена Спілки отримають негайну відсіч від мене.
– Яку б посаду я не займав, завжди готовий зустрітись, вислухати і прийти на допомогу кожному членові Спілки та членам його сім’ї.
– Завжди пам’ятати, що за мною стоїть вся Спілка, яка завжди захистить мене. За будь-яких обставин залишатись чесною і порядною людиною.
– Ніколи не боятися ворогів України, давати їм негайну і належну відсіч, боротися проти несправедливості, негідників, кар’єристів і підлабузників, проти антиукраїнських настроїв.
– Ніколи не зрадити справі Спілки, давши раз слово честі – дотримуватись його завжди.

“____”__________20__р.
_______________               _______________
(Особистий підпис та прізвище)

На жаль на сьогодні ще не всі офіцери, прапорщики і мічмани дійсної служби та запасу і у відставці, наші ветерани визвольних змагань, членством яких в Спілці офіцерів України ми б мали пишатися, є членами СОУ. Але я впевнений, що прочитавши цей матеріал про нашу Спілку, вони відчують той військовий, національно – патріотичний порив, який привів їх до лав силових структур, ОУН -УПА, дивізійників тощо і звернуться до нас зі своїми заявами про вступ до СОУ.
Особливе звернення до наших ветеранів визвольних змагань. Адже вони і сьогодні, не зважаючи на поки-що їх невизнання владою, відчувають себе захисниками, борцями за відновлення незалежності України, а тому не можуть залишатися поза лавами тих, хто і сьогодні продовжує їх святу справу.
Наша організація, з перших днів свого існування виконує ідею про примирення всіх учасників Другої світової війни. Серед наших членів нема ніяких протиріч між тими хто визволяв Україну чи то від фашистської Німеччини, чи то від комуністичного СРСР, чи то від обох загарбників одночасно, чи то в лавах Червоної армії, чи то в лавах дивізійників, чи то в лавах ОУН-УПА. Рядовими членами Спілки офіцерів були і є: останній Командувач УПА генерал-хорунжий Василь Кук, Герой Радянського Союзу(звання отримав за звільнення Севастополя від німецьких окупантів) віце-адмірал Володимир Пилипенко, Голова Лондонського осередку СОУ, голова Президії головної Управи Об’єднання Бувших Вояків Українців у Великій Британії, Доктор юридичних наук майор-дивізійник Святомир Фостун, сотенний УПА Мирослав Симчич(зі своєю сотнею за 2,5 години бою знищив колону дивізії НКВД під командуванням Героя Радянського Союзу генерал-майора Миколи Дергачова – понад 15 вантажівок-студебекерів тісно напханих солдатами і одну легкову автомашину – знищили майже всіх 405 солдатів та офіцерів НКВД).
З метою громадянського примирення ветеранів війни проводиться широка роз’яснювальна робота, неодноразово скликалися круглі столи української громадськості.
Ми закликаємо до співпраці всі українські ветеранські організації і готові негайно укласти з ними двосторонні договори про таку співпрацю або ж, за їх бажанням, прийняти їх до лав Спілки офіцерів України як колективного члена СОУ.
Чинне законодавство України дає право всім вам одночасно бути і членами Спілки офіцерів України не полишаючи лав тих громадських організацій або партій, членами яких ви вже являєтеся.
Незалежно від політичної ситуації в Україні Спілка офіцерів у своїх діях керується українською національною ідеєю, яка в собі містить – всебічний, вільний розвиток та захист української нації.

Наша адреса:
02021, м.Київ, вул.Грушевського, 30/1, кімн.325,
тел. (+38-044) 253-32-30, 067-7694734.

Голова Всеукраїнського громадського об’єднання
“Спілка офіцерів України”
Народний депутат України ІІ скликання
капітан першого рангу Євген ЛУПАКОВ


Цікаво, що в цей же день:
28 липня 1672р. — Гетьман Петро Дорошенко розбив поляків біля Четвертинівки.
28 липня 1914р. – розпочалася Перша світова війна. Фото з сайту tqn.com. Перша світова війна була протистоянням двох військово–політичних блоків європейських держав – Антанти (Англія, Франція та Росія) та Австро–німецького блоку. Приводом до початку війни стало вбивство 28 червня 1914 року наступника австро–угорського престолу ерцгерцога Франца–Фердінанда сербськими націоналістами в Сараєво (Боснія). Під тиском Німеччини Австро–Угорщина 23 липня пред’явила ультиматум і, попри згоду Белграда виконати практично всі вимоги Відня, 25 липня розірвала дипломатичні відносини, а 28 липня оголосила Сербії війну. Українці змушені були воювати на боці російської (3,5 млн.) та австрійської (250 тис.) армій, по суті, проти один одного.
28 липня 1942р. – народний комісар оборони СРСР видав наказ №227 (“Ні кроку назад”). Оголошений в усіх частинах і підрозділах діючої армії, він категорично, під загрозою розстрілу на місці, забороняв відступ військ без спеціального розпорядження вищого командування.


Advertisements

About © ВГО СПІЛКА ОФІЦЕРІВ УКРАЇНИ

Всеукраїнське громадське об'єднання "СПІЛКА ОФІЦЕРІВ УКРАЇНИ"

Обговорення

Коментарі закрито

БІЛЬШЕ ПРО СОУ


Натиснути на зображення, щоб узнати більше про СОУ


СОУ на twitter

Error: Please make sure the Twitter account is public.

АРХІВ ПУБЛІКАЦІЙ

статистика

  • 80,600 hits
%d блогерам подобається це: