МІСЦЯМИ СЛАВИ УКРАЇНСЬКОЇ ЗБРОЇ І БОЙОВОГО МИСТЕЦТВА

25 жовтня з ініціативи Львівської обласної організації Спілки офіцерів України спілчани, представники низки громадських організацій, органів самоврядування, владних структур та дослідників української воєнної історії відвідали Хотинську і Кам’янець-Подільську фортеці.

Хотинська фортеця – неприступна твердиня на Дністрі. Вона, одна із наймальовничіших і найвеличніших середньовічних фортець в Україні, є також і одним із семи див країни. Знаходиться вона в місті Хотин Чернівецької області, у 27 кілометрах від Кам’янця-Подільського.Завдяки своєму стратегічному розташуванню на важливих транспортних шляхах Хотин протягом століть залишався ласим шматочком для багатьох завойовників.Хотинська фортеця веде свій початок від Хотинського форту, створеного у Х ст. князем Володимиром після приєднання до Київської Русі буковинських земель. Укріплення було споруджено на кам’янистому мисі, утвореному високим правим берегом Дністра і долиною його дрібної притоки. Спочатку це був замкнений земляний вал з дерев’яними стінами і оборонними спорудами. Завданням форту було оборона поселення Хотин і переправи через річку.У ХІІІ столітті Данило Романович( Галицький ) і його син князь Лев перебудовували фортецю. Навколо неї з’явилися семиметрова кам’яна стіна та рови шириною до 6 метрів. У північній частині фортеці звели нові невеликі укріплення.
Протягом століть фортеця постійно міняла свій вигляд, її реконструювали та розширювали, руйнували завойовники і знову відбудовували.Історія Хотинської фортеці є драматичною і навіть героїчною, за своє існування вона побачила багато воєн, битв і облог. Тільки з 1739 по 1807 рік Хотинська фортеця пережила чотири облоги. А протягом XVI-XVII століть біля фортеці відбулося чотири великі битви.
Одна з найважливіших битв на теренах Цетрально-Східної Європи – Хотинська, 1621 р. – до сьогодні не є належно оцінена і польськими, і назагал європейськими істориками. На карту була поставлена доля держав континенту. Саме на таку оцінку вона заслуговує, і, що дуже важливо, треба визнати в цій вікторії роль і місце українського народу, українських військ в особі козацтва, наші аспірації до державотворення.
. Хотинська битва стала тріумфом української зброї і бойового мистецтва. Порівняно невелике польське військо у спілці з козаками, завдяки воєнному талантові Гетьмана Петра Сагайдачного перемогло другу велику турецьку навалу (перша була 1498 р.), що не дало впасти Речі Посполитій і зупинило турецький похід через українські і польські землі в Європу.

Феномен воєнних і політичних успіхів Гетьмана Петра Сагайдачного, видатного українця, полягає в тому, що він, як і його наступники Богдан Хмельницький та Іван Мазепа, мав блискучу освіту – закінчив Острозьку академію, яка була в той час на рівні найкращих університетів Європи. Петро Сагайдачний великою мірою спричинився до того, що вже в перші десятиріччя ХVІІ ст. українське козацтво бере на себе величезну відповідальність за відродження української державності, потоптаної частково Литвою, а далі, особливо тяжко, Польщею, в захисті рідного краю від спустошення татарами і турками.
У Хотинській фортеці знімалося понад 50 художніх фільмів, серед яких “Три мушкетери”, “Гадюка”, “Русалонька”, “Захар Беркут”, “Балада про доблесного лицаря Айвенго”, “Чорна стріла”, “Стара фортеця”, “Стріли Робін Гуда”.
Кам’янець-Подільська фортеця – одна з найкрасивіших пам’яток архітектури України
Кам’янець-Подільський часто називають містом-музеєм під відкритим небом. Це одне з найдавніших міст України, перші згадки про нього датуються XI століттям. Найбільша цінність міста – практично повністю збережений історичний центр, Старе місто, не розбавлене архітектурою XX століття.
Прослуживши місту найпотужнішим оборонним форпостом протягом багатьох століть, зараз Кам’янець-Подільська фортеця є однією з найкрасивіших пам’яток архітектури України.Перші споруди фортеці належать до XI-XII століть, а основні укріплення – до XVI-XVII століть. Оборонні укріплення в Кам’янці-Подільському вважаються прекрасним зразком кращих фортифікацій Східної Європи.
У XIV-XV століттях фортеця була головним форпостом князівства Литовського на Поділлі, а з 1434 року і до кінця XVIII століття – Речі Посполитої.Особливістю фортеці є унікальне поєднання ландшафту зі створеною людиною неприступною фортифікаційною системою, що не має аналогів у Європі. Незважаючи на численні спроби взяти фортецю штурмом ворожими арміями, за весь час це вдалося лише одного разу – в 1672 році турецькій армії.
Окремої уваги варта Папська вежа , яка є найбільшою вежею фортеці. Вона відома також тим, що в 1818-1823 роках в ній був ув’язнений “український Робін Гуд” Устим Кармелюк, ватажок селянських бунтів проти поміщиків. Кармелюк був сильний і спритний, його неодноразово ловили, але щоразу він тікав із в’язниць. Не стала винятком і темниця Кам’янець-Подільської фортеці, з якої він примудрився втекти в 1823 році. Завдяки перебуванню в стінах вежі подільського опришка, за нею закріпилася її народна назва – Кармелюкова вежа.Про колишнього в’язня замку нагадує пам’ятна табличка, а воскового Кармелюка і сьогодні можна побачити, якщо заглянути всередину.
З 6 червня по 15 листопада 1919 року Кам’янець-Подільський був державним центром Української Народної Республіки, тут розташувались Директорія, Уряд, місто стало важливим осередком політичного, військового, наукового й культурно-освітнього життя України. Про це нагадує пам’ятна табличка на будівлі в центрі міста.
Учасники поїздки, в притаманний християнам спосіб, вшановували пам’ять борців за волю та незалежність України як попередників так і тих, що загинули на Майдані та у війні проти окупантів та терористів на Донбасі.

Львівська обласна організація Спілки офіцерів України
Фоторепортаж підполковника Степана Боренька

Це слайдшоу вимагає JavaScript.