сторінка матеріалу
Uncategorized

СОУ взяла участь у заходах з приводу річниці Битви під Конотопом (фото)

DSC03141Цьогоріч патріотична громадськість урочисто відзначила 356-ту річницю Конотопської битви. Саме 9 липня 1659 року Українські козаки під проводом гетьмана Івана Виговського разом із загонами кримських татар, своїх союзників, дощенту розгромили 100-тисячне московське військо. Понад 40 тис. москалів було вбито, 15 тис потрапило в полон, решта безладно й панічно відступили. Царський уряд, наляканий таким розгромом найкращого свого війська, готувався втікати з Москви. І тільки зрадницькі дії деяких “козачків” перешкодили переможцям розвинути успіх і захопити прокляту Москву. Щоб назавжди знищити імперію зла, що починала вже тоді загрожувати всій Європі. За висновком істориків, саме в долині річки Кукілка, неподалік села Шаповалівка Конотопського району Сумської області було здобуто одну з найбільших історичних перемог нашого народу над московськими поневолювачами.
Участь у святкових заходах з нагоди великої перемоги взяли представники низки політичних партій і громадських організацій не тільки з Сумщини, але і з Києва та інших областей України. За доброю традицією, для вшанування світлої пам’яті героїв-козаків прибула група активістів Спілки Офіцерів України, Конгресу Українських Націоналістів на чолі з капітаном першого рангу Євгеном Лупаковим, першим заступником Голови СОУ та КУН, народним депутатом України другого скликання. А також представники ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, Українського козацтва, товариства київських поляків «Згода», інших патріотичних об’єднань. З нами приїхали також майбутні захисники України, вихованці військового ліцею ім.Івана Богуна.
Упродовж дня ми встигли побувати в багатьох пам’ятних місцях героїчного Сумського краю. Але спочатку прибули на поле бою. Там біля пам’ятника на честь героїчного чину наших предків відбувся мітинг. У ньому взяли участь також відомі політики, керівники Сумщини, громадські діячі, декілька чинних народних депутатів. Серед них — Рефат Чубаров, нинішній голова Меджлісу кримсько-татарського народу, а в минулому — борець за права кримських татар, багаторічний в’язень радянсько-комуністичного режиму. Мудрим словом, чистою українською мовою (вивчив її у концтаборі, де перебував разом з нашими в’язнями сумління) він привітав присутніх зі спільною для обох народів перемогою над ненависним ворогом. Лідер кримських татар розповів про численні злочини московського імперіалізму проти його народу, розповів, що кримські татари захищають нині нашу Батьківщину на Донбасі, запевнив присутніх у тому, що Крим обов’язково повернеться до складу України.
У Шаповалівці ми взяли участь у панахиді за загиблими у битві козаками, що відбулася на одній з могил у центрі села, оглянули виставку виробів народних умільців, послухали пісні у виконанні самодіяльних колективів. А також побували у сільському краєзнавчому музеї. Євген Лупаков від імені Спілки офіцерів України подарував бібліотеці школи цього села чергову добірку цінних історичних книг, окремі – з подарунковими надписами авторів.
Після цього ми прибули в Конотоп. Там, разом з багатьма тисячами людей, які, незважаючи на прохолодну погоду з частими нападами дощу, зібралися в центрі міста, взяли участь у відкритті пам’ятника учасникам перемоги над московськими загарбниками.
Загалом, усіх нас приємно вразив патріотизм жителів Сумщини, особливо молоді, багато представників якої з нагоди святкової події одягли вишиванки, тримали в руках державні символи. І робили це природно, невимушено, як і личить справжнім українцям.
Повертаючись до Києва, ми заїхали в Батурин. Це невелике село відоме не тільки тим, що колись мало статус столиці України. Тут містилися резиденції шістьох гетьманів. Воно відоме також тим, що московське військо, захопивши його на початку листопада 1708 року, безжально, по-звірячому вирізало понад 14 тисяч українців-мешканців міста, а також усіх, хто сховався за його стінами від лютого ворога. Москалі катували наших братів і сестер, не шкодуючи при цьому ні старих, ні малих. Крім того (на жаль, про це не всі знають), частину захоплених українців духовні попередники Путлера розіп’яли на хрестах. Хрести закріпили на дерев’яних плотах і пустили за течією річки Сейм, що протікає біля Батурина. Зроблено це було з метою навести жах на всіх, хто побачить страчених під час руху плотів Сеймом, Десною і Дніпром. Щоб паралізувати волю українців, підірвати бойовий дух усіх противників московського окупанта. На території реконструйованої фортеці звернули увагу на невелику будівлю. Тут містилася резиденція декількох гетьманів. Нас вразило те, будинок, звідки впродовж тривалого часу велося управління державою, де ухвалювалися універсали, укази, інші важливі державні рішення, за розмірами набагато менший від будинків сільрад у деяких багатих селах. Про порівняння з будівлями райдержадміністрацій і мови не може бути. Отже, й людей там працювало небагато. Але що були за люди! Оце приклад нинішнім можновладцям як керувати Україною не кількістю, а розумом!
Ми побували також у реконструйованому палаці гетьмана Кирила Розумовського. Останнім пунктом нашої програми було відвідання могили уродженця Конотопщини Петра Прокоповича. Цей видатний пасічник, до речі, випускник Києво-Могилянської академії, заради бджіл відмовився від військової та адміністративної кар’єри. Він першим у світі винайшов рамковий вулик, що призвело до справжньої революції у практиці пасічникування.
Від імені всіх учасників поїздки висловлюю щиру подяку її ініціатору п.Євгену Лупакову за вмілу організацію й ідеологічне наповнення важливого патріотичного заходу. Усе побачене й пережите того липневого дня ніколи не зітреться з нашої пам’яті.

Анатолій Ковальчук,
Голова Бориспільського об’єднання
ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка

Це слайдшоу вимагає JavaScript.

Advertisements

About © ВГО СПІЛКА ОФІЦЕРІВ УКРАЇНИ

Всеукраїнське громадське об'єднання "СПІЛКА ОФІЦЕРІВ УКРАЇНИ"

Обговорення

Коментарі закрито

БІЛЬШЕ ПРО СОУ


Натиснути на зображення, щоб узнати більше про СОУ


СОУ на twitter

Error: Twitter did not respond. Please wait a few minutes and refresh this page.

АРХІВ ПУБЛІКАЦІЙ

статистика

  • 78,765 hits
%d блогерам подобається це: