всі повідомлення

упа

This tag is associated with 2 posts

УЧАСНИКИ КРУГЛОГО СТОЛУ «МОДЕЛІ ПРИМИРЕННЯ ТА ВІДНОШЕННЯ ДО МИНУЛОГО» ПІДПИСАЛИ ЗВЕРНЕННЯ (фото,відео)

7 травня 2012 року у Інформаційному Агенстві УНІАН за спільної ініціативи Комісії УГКЦ Справедливість і Мир, Всеукраїнської громадської організації «Спілка офіцерів України» відбувся Круглий стіл під назвою «Моделі примирення та відношення до минулого», який було організовано разом з комісією УГКЦ у справах християнської єдності та Департаментом Патріаршої Курії УГКЦ у справах душпастирства силових структур України.
Захід відбувався у рамках Всеукраїнської Акції «Дня пам᾽яті»
Метою Круглого столу було намагання витворення філософії примирення та відродження єдиної української самосвідомості щодо участі воїнів УПА та воїнів Радянської армії в ІІ Світовій війні.
Відомі авторитетні фахівці вибраної тематики , зокрема, правознавець-міжнародник, Надзвичайний і Повноважений Посол України, доктор юридичних наук, професор В.ВАСИЛЕНКО, доктор історичних наук, професор Київського Національного Університету ім. Т.Г.Шевченка,В.СЕРГІЙЧУК, голова Комісії УГКЦ «Справедливість і Мир» М.МЕЛЬНИК, голова Спілки офіцерів України народний депутат України ІІ скликання, полковник запасу В.БІЛОУС, безпосередні представники-репрезентанти подій Другої Світової війни разом з представниками громадськості і ЗМІ обмінялися думками. Також учасники Круглого столу відповіли на запитання з боку журналістів.

За підсумками Круглого столу було публічно підписано Звернення учасників Круглого столу до громадськості.

А ветеран Великої Вітчизняної війни полковник у відставці Г.ЧЕПКИЙ і голова Рівненської обласної організації УПА В.КИРИЛЮК символічно потисли руки в знак майбутнього примирення воїнів, що визволяли Україну від окупантів.

Це слайдшоу вимагає JavaScript.

ЗВЕРНЕННЯ
УЧАСНИКІВ КРУГЛОГО СТОЛУ
«МОДЕЛІ ПРИМИРЕННЯ ТА ВІДНОШЕННЯ ДО МИНУЛОГО»
7.05.2012 року            м. Київ

Ми учасники Круглого столу «Моделі примирення та відношення до минулого», громадяни України різних поколінь, продовжуємо пошук спільних шляхів для об’єднання всіх ветеранів, які боролись за Незалежність України у різних військових формуваннях задля консолідації примирення українського народу, виховання молоді на засадах патріотизму.

Україна довгий час перебувала у складі інших країн, що дозволяло керівникам цих країн використовувати українців у братовбивчих воєнних конфліктах. ІІ світова війна принесла горе та страждання українському народові. Перемога дісталась кров’ю та потом мільйонів українців на передовій та в тилу.

Боротьба свідомих українців, громадян інших національностей, велась в ім’я волі та незалежності України.
Честь і хвала живим ветеранам війни. Вічна пам’ять тим хто не повернувся з бою!

Україна примирилася з країнами, які воювали під час ІІ Світової війни, а в середині України, на жаль не має порозуміння. Нелегко прощати, спостерігаючи наслідки війни і конфліктів, оскільки насилля, особливо, коли воно сягає безодні нелюдськості і страждання, залишає після себе важкий тягар болю. Такий біль можна полегшити лише завдяки глибоким, чесним і мужнім роздумам, до яких приєднуються всі сторони і які дозволяють зустріти існуючі труднощі у дусі, очищеному покаянням. Тягар минулого неможливо забути, але його можна прийняти лише тоді, коли є взаємне прощення. Це тривалий і складний процес, але можливий.

За 20 років Незалежності виросло покоління, українських громадян. Саме заради їхнього мирного майбутнього – майбутнього наших дітей, онуків ми звертаємося до Президента України, органів влади, місцевого самоврядування, лідерів політичних партій, громадських організацій щодо початку мирного діалогу в суспільстві стосовно болючого питання – примирення українців, які воювали по різні сторони, не маючи власної держави, а також визнати на державному рівні воїнів УПА воюючою стороною у ІІ Світовій війні.

Ветеран Великої Вітчизняної війни полковник у відставці Г.ЧЕПКИЙ
Голова Рівненської обласної організації УПА – В.КИРИЛЮК
Доктор історичних наук, професор Київського Національного Університету ім. Т.Г.Шевченка, В.СЕРГІЙЧУК
Правознавець-міжнародник, Надзвичайний і Повноважений Посол України, доктор юридичних наук, професор В.ВАСИЛЕНКО
Голова Спілки офіцерів України народний депутат України ІІ скликання, полковник запасу В.БІЛОУС
Голова Комісії УГКЦ «Справедливість і Мир» М.МЕЛЬНИК

За інформацією Cекретаріату Комісії УГКЦ Справедливість і Мир та секретаріату Спілки офіцерів України.
Прес-служба СОУ.

Звернення Севастопольської організації СОУ до бувших воїнів Радянської та Української Повстанської армій

ЗВЕРНЕННЯ
Севастопольської міської організації Спілки офіцерів України до бувших воїнів Радянської та Української Повстанської армій

Дорогі наші бойові побратими, наступила чергова, вже 67-ма, річниця розгрому гітлерівської коаліції держав, котрі розв’язали Другу світову війну у тому числі і проти України.
Життям та кров’ю, захищаючи рідну землю, Ви воювали під різними прапорами: одні під стягом СРСР, другі – під нині діючим державним знаменом України. Разом творили одну і спільну справу. Як могли і вміли, громили, ворога хто на фронті, а хто в лісах Волині, Закарпаття та Галичини. Як розповідали нам колишні червоноармійці та воїни УПА, не поодинокими були тоді випадки, коли під час наступальних бойових операцій командування обох армій для досягнення поставлених завдань узгоджували свої дії. Ніхто не стане заперечувати і того факту, що навіть із ставки Верховного Головнокомандувача СРСР Сталіна до УПА поступали звернення активізувати бойову діяльність під час оборони Сталінграду. Пропонувалось посилити рейкову війну і диверсійні акції в тилу аби ускладнити матеріально-технічне постачання гітлерівських військ.
І командування УПА відгукувалось на звернення. Під залізничний укіс летіли ешелони з танками, бронемашинами, продовольством та боєприпасами, які прямували на передову для німецьких загарбників. Допомагали також розвідувальною інформацією. Та і не могло бути інакше, адже разом громили спільного ворога – гітлерівський фашизм, що бандитські увірвався на рідну для кожної із сторін землю. Та про це сьогодні вже майже забули. Більше того, більшовицька пропаганда розповсюдила нею придумані легенди про те, як підрозділи УПА стріляли в спину наступаючим військам Родянської Армії. Брехнею і облудою комуністична пропаганда ввела в оману бувших червоноармійців, хоч жоден з них не може навести приклад, коли повстанці спрямували проти них зброю.
Більше того, багато молодих бійців УПА влились до наступаючих лав Червоної Армії і в її підрозділах з боями пройшли до повної перемоги над гітлерівською Німеччиною. Правда, після повернення з війни в медалях та орденах на грудях, багатьох з них чекісти – беріївіці за те, що були ті в «неправильних» партизанах заарештовували та висилали в концтабори ГУЛАГУ. І траплялось так, що там опинялись і червоноармійці, з котрими ті воювали на фронті пліч о пліч і вина котрих полягала у тому, що на початку війни ті опинились німецькому полоні, з якого вдалося втекти.
Згадайте крилату фразу Сталіна «У нас нет пленных, у нас есть предатели». Тому, такі герої, що живими повернулись з війни, згодом отримували «соціальний статус» зрадника з усіма в таких випадках наслідками: концтабір, і тавро на сім’ю, приречену на повне безправ’я.
Хіба, шановні червоноармійці, Ви не знали про це, чи забули? Та ми певні, що багато з Вас пройшли через цю Голгофу. На теренах України безліч сімей, у котрих один брат воював в лавах Радянської Армії, а другий – в загонах УПА, яка по суті являла собою повсталий народ проти окупантів. Це про неї французький генерал Деголь сказав: «Якби у мене була така армія, німці у Францію не увійшли б».
Рідкі історики загадують і про те, які сили гітлерівців відтягла на себе ця армія власноруч озброєного народу. Їх більшовицька пропаганда та і нинішня виставляють як таких собі бандитів і розбишак, котрі ніби то вбивали і випалювали цілі села. Хоч, як тепер стало відомо, тими паліями та вбивцями були більше сотні створених беріївцями псевдо загонів УПА. Вони ж і стріляли в спину наступаючих військ, аби викликати у тих ненависть «к украинским буржуазным националистам».
На жаль, повстанцям довелось ще довгі роки, як і з гітлерівцями воювати з полками та дивізіями карателів НКВС. Побачивши ще в 1939 році на що здатні чекісти і як вони почали каральну діяльність по завершенню війни, люди знову взялись за зброю, захищаючи від свавілля свої сім’ї і домівки замість того, щоб їх, як худобу, вивозили до Сибіру чи катували в застінках НКВС-КДБ. Це був свідомий вибір народу на його рідній батьківській землі. Ніхто не може йому за це дорікати. Проте і сьогодні знаходяться обруднювачі нашої історії.
Показова у цьому плані антиукраїнська діяльність одіозного депутата Верховної Ради України від Севастополя Вадима Колесніченка. В минулому році той організував пересувну виставку «Волинська різня», зміст якої всеціло був спрямований на те, щоб якомога щільніше полити брудом УПА. Для цього цей чорний пропагандист не посоромився використати фотознімки, на яких були зафіксовані гори трупів, розстріляних чекістами в’язнів Львівської тюрми перед наступом гітлерівців, а також убієнних німецькими гестапівцями. Всі ці злочини горе депутат приписав воїнам УПА. А між тим, Колісниченко у свій час працював агрономом в одному з колгоспів Володимир-Волинського району, а пізніше очолив районний комітет комсомолу цього ж регіону. Це край, де створювалась УПА. І Колісниченко не міг не знати від місцевих жителів усієї правди про цю збройну боротьбу українців. Проте, відпрацьовуючи срібники певних антиукраїнських сил, свідомо вдався до цинічної фальсифікації.
Таким як цей депутат від кримінальної буржуазії конче потрібно, щоб в Україні був неспокій, а її суспільство розділилось на ворогуючи табори. Так їм легше народ дурманити і грабувати.
Саме цей депутат, не узгодивши з органами місцевої влади торік організував поїздку в День Перемоги севастопольців на десяти автобусах до Львова. Серед пасажирів крім ветеранів прибув загін клінічних українофобів та шовіністів з газовою зброєю. Метою заявленої депутатом безкоштовної екскурсії по місту в дійсності ставилось провокування конфлікту між ветеранами Радянської та Української Повстанської армій. Сутичка такі відбулась, але головним чином з місцевими жителями Львова, які не дозволили прибульцям здійснити брудний задум.
Не виправдали надій провокаторів і місцеві ветерани минулої війни, які вели себе коректно та чемно, як і належить бойовим побратимам.
Ми закликаємо Вас, воїни РА та УПА так поступати завжди і не дозволяти використовувати себе знаряддям в брудних руках політиканів-авантюристів, яких сьогодні розвелось чимало. За ратні подвиги ми однаково вдячні всім Вам. А тому закликаємо до примирення, злагоди, порозуміння заради своїх нащадків.
А взагалі про ту Другу світову війну ми з Вами ще і сьогодні не всю правду знаємо. Архіви КДБ за той вогняний період повністю не розсекречені. І не тільки бувшого СРСР, але і в багатьох європейських державах, і в США. Значить, є що скривати і чого боятись від широкого розголосу.
До речі, із німецьких архівів стало відомо, що майже мільйон двісті тисяч радянських громадян, переважно росіян, перебували на військовій служби у лавах гітлерівського Вермахту. Тільки одних генералів нарахувалось понад двісті осіб, десяткам з яких були відновлені військової звання урядом СРСР. Зараз почався громадський рух, спрямований на реабілітацію Російської Визвольної Армії генерала Власова, який мріяв звільнити Росію від сталінської тиранії.
А ось ті особи, які боролись за незалежність України, починаючи з гетьмана Мазепи, Нестора Махно, Симона Петлюри, Романа Шухевича, Степана Бандери – антиукраїнськими силами всі оголошені зрадниками, бандитами, колаборантми та іншими відступниками.
В багатьох країнах світу були в ті воєнні роки подібні соціально-політичні ситуації, коли брат йшов на брата, народ на народ. Але в них вистачило мудрості, мужності і взаємоповаги для того, щоб протягти один одному руку і дійти примирення. Тільки в Україні ось уже скільки десятиліть продовжується холодна війна та ворожнеча між синами однієї держави, яку із зброєю в руках ті визволяли від спільного ворога. То чому і Вам не визнати один одного воюючою стороною у захисті України?
Переважна більшість членів нашої спілки офіцерів – це сини тих котрі на фронті і в тилу боролись з окупантами і нам дуже прикро від того, що між Вами до цього часу точаться розбрат і ворожнеча. Сама ця обставина і спонукала нашу спілку звернутись до бувших воїнів Радянської та Української Повстанської армій із закликом до порозуміння та взаємопрощення, якщо в когось є гіркота на душі від минулого.
Сьогодні в державі надто складна, соціальна-вибухова ситуація і Ваше порозуміння та визнання один одного благотворно вплине на українське суспільство. Та ж знайдіть в собі благородство та мужність за для майбутнього України, Ваших дітей та внуків, і дійдіть до порозуміння та об’єднання.
Слава Україні.

Прийнято на зборах 04 травня 2012 р.
м. Севастополь

Прес-служба СОУ

БІЛЬШЕ ПРО СОУ


Натиснути на зображення, щоб узнати більше про СОУ


СОУ на twitter

Error: Twitter did not respond. Please wait a few minutes and refresh this page.

АРХІВ ПУБЛІКАЦІЙ

статистика

  • 78,765 hits