всі повідомлення

ІІ Світова

This tag is associated with 4 posts

ЗАЯВА Спілки офіцерів України за результатами круглого столу «70 років від початку війни… український равхунок”.

ЗАЯВА
Всеукраїнської громадської організації Спілки офіцерів України За результатами круглого столу на тему «70 років від початку війни нацистської Німеччини проти Радянського Союзу: уроки історії та український рахунок», проведеного 18 червня 2011 року у м. Києві.

     Ми, члени Виконавчого комітету Спілки офіцерів України – учасники круглого столу на тему: «70 років від початку війни нацистської Німеччини проти Радянського Союзу: уроки історії та український рахунок», проведеного з ініціативи Всеукраїнської громадської організації Спілка Офіцерів України за участі представників інших громадських організацій, політичних партій, наукових установ, в результаті обговорення проблем характеру початкового періоду війни, розгляду подій, які відбувалися на українській території, з акцентом на проблеми української складової війни, відповідно до сучасних найновіших досліджень і поглядів дійшли наступних висновків щодо причин початку війни між Німеччини та Радянським Союзом: Друга світова – війна Німеччини і її сателітів та антигітлерівської коаліції держав – відбувалася у часових рамках:1 вересня 1939 року – 2 вересня 1945 року.
Для українського народу Друга світова війна розпочалася ще раніше, а саме 15 березня 1939 року, коли союзник Гітлера – Угорщина потопила в крові незалежну Карпатську Україну.
1 вересня 1939 року, у відповідності до змови Сталіна з Гітлером (пактом Молотова-Рибентропа від 23 серпня 1939 р.) Німеччина напала на Польщу. Це, по-суті, був спільний акт агресії Німеччини та СРСР. Пакт про ненапад, і особливо таємний протокол до нього, був актом свавільного поділу Європи на «сфери інтересів» та розв’язав руки для агресій з боку СРСР і Німеччини проти низки країн і для розв’язання Другої світової війни.                   Близько 200 тисяч українців у складі польського війська вступили в двобій з німецькою армією. Зі вступом у війну на виконання союзницьких зобов’язань з Польщею Великобританії і Франції війна набрала характеру світової.
Відповідно до пакту про ненапад 17 вересня 1939 року, без оголошення війни, порушивши польсько-радянський договір про ненапад, Червона армія напала на територію Польщі. В результаті 12-денних боїв радянські війська вийшли на лінію Західного Бугу і Сяну, здійснивши відверту анексію Західної Волині і Східної Галичини.
Для скріплення військової дружби Червоної армії та вермахту 22 вересня на честь успішної перемоги над Польщею було проведено спільні військові паради радянських і німецьких військ у Брест-Литовську, Гродно, Пінську, Перемишлі та інших містах. Поділивши Польщу, СРСР і Німеччина 28 вересня 1939 року у Москві підписали новий договір про Дружбу і кордон між Німеччиною та СРСР.
Замість об’єднання зусиль міжнародної спільноти проти загрози німецького нацизму, радянське керівництво співпрацею з Німеччиною стимулювало і підтримало агресивні плани Гітлера.
Складовою частиною і продовженням Другої світової була німецько-радянська війна, що отримала назву Велика Вітчизняна війна (22 червня 1941 – 8 травня 1945) – війна між недавніми союзниками Німеччиною і СРСР, вірніше між німецьким націонал-соціалізмом та радянським соціалізмом – найбільш злочинними на той час політичними режимами в Європі, та з рештою і у світі.
Отже, нацистська Німеччина і радянський комуністичний режим на чолі зі Сталіним, засліплені планами світового панування, спільно розв’язали війну і є відповідальними за цей злочин перед людством. Важливим чинником розв’язання війни стало українське питання, яке активно використовувалося в своїх цілях, як Німеччиною так і Радянським Союзом. Український народ в умовах де-факто бездержавного існування, не маючи власних цілей, у війні і не будучи з точки зору міжнародного права суб’єктом міжнародних відносин, а відповідно і суб’єктом війни, став інструментом, заручником, розмінною картою геополітичного переділу і кривавого протистояння, розв’язаного у Європі двома імперськими диктаторськими режимами.
Формальна державність у формі УРСР жодним чином не вплинула на віртуальність її статусу, як воюючої сторони. Її населення брало участь у війні лише, як окреме адміністративно-територіальне утворення Радянського Союзу і як частина радянської етносоціальної спільноти.
Війна перетворила Україну на гігантське поле битви між найпотужнішими арміями тогочасного світу, на об’єкт колосального економічного грабунку й геноциду з боку окупантів, на місце розгортання безкомпромісного руху опору обом тоталітарним режимам. Трагізм ситуації поглиблювався ще й тим, що українці зі зброєю в руках опинилися по різні сторони фронту, в арміях воюючих сторін, а частина наших співвітчизників у лавах Української повстанської армії виборювала незалежність України як від Німеччини так і від СРСР. В результаті, прямі людські втрати України від Другої світової війни становлять у 8-10 млн., а демографічні- в 10-13 млн. осіб.
Окрім цього, 1 липня 2009 року Парламентська асамблея ОБСЄ виступила із резолюцією «Возз’єднання розділеної Європи», в якій прирівняла сталінізм до нацизму та закликала до засудження тоталітарних режимів на міжнародному рівні.
Автори резолюції зазначили, що в XX столітті європейські країни постраждали від двох тоталітарних режимів, які несли з собою геноцид і злочини проти людства, – нацистського і сталінського.
Для засудження тоталітаризму ОБСЄ запропонували встановити загальноєвропейський День пам`яті жертв сталінізму і нацизму, який відзначатимуть щороку 23 серпня, в день підписання Московського пакту в 1939 році. Цим актом, також відомим в історії як пакт Молотова-Ріббентропа, СРCР і Німеччина поділили Європу і розв’язали Другу світову війну
Отже, для українців як етнічної спільноти за тогочасних умов окупації українських земель так і для сучасної України, визначення війни – Велика Вітчизняна – є ненауковим, невідповідним ні її суті, ні історичним реаліям – в цьому є історична правда.

За дорученням

ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ
ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ
СПІЛКИ ОФІЦЕРІВ УКРАЇНИ

ГОЛОВА СПІЛКИ ОФІЦЕРІВ УКРАЇНИ
НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ УКРАЇНИ ІІ СКЛИКАННЯ
ПОЛКОВНИК В.БІЛОУС

«70-річчя від початку війни нацистської Німеччини проти Радянського Союзу: уроки історії та український рахунок» ПРЕС-РЕЛІЗ

ПРЕС-РЕЛІЗ

18 червня 2011 р. у Києві (Будинок офіцерів, Грушевського 30/1, початок о 10 год.) відбудеться Круглий стіл на тему: «70-річчя від початку війни нацистської Німеччини проти Радянського Союзу:
уроки історії та український рахунок»

Організатор Круглого столу – Всеукраїнська громадська організація Спілка Офіцерів України
До участі запрошені: Міністерство оборони України, Національний університет оборони України, Інститут історії України НАН України, Всеукраїнське товариства ветеранів, Всеукраїнська громадська організація «Український інститут воєнної історії», Українське товариство воєнних істориків, Всеукраїнське товариство «Просвіта» та інші громадські організації, представники політичних партій та органів влади.
Метою Круглого столу є висвітлення характеру початкового періоду війни, розгляд подій, які відбувалися на українській території, з акцентом на проблеми української складової війни з представленням сучасних найновіших досліджень і поглядів.
Під час Круглого столу будуть дискутуватися наступні проблеми:
-українське питання напередодні війни: плани нацистського і радянського керівництва;
-роль українського питання в німецько-радянському зближенні. Пакт Молотова-Рібентропа;
-політика Радянського Союзу на західноукраїнських землях напередодні війни: возз’єднання чи окупація;
-Співробітництво СРСР і Німеччини: чи була війна несподіваною і віроломною;
-соціально-політичні настрої населення України на початку війни: закономірна антирадянськість чи братерська дружба;
-місце України в планах нацистів;
-невдачі Червоної армії в боях на території України;
-ціна 1941 року для України. Причини трагічних поразок та катастроф;
-чи вітчизняна для України;
-радянський партизанський рух: правда і міфи;
-збройна боротьба формувань ОУН – УПА: колабораціонізм чи боротьба за українську державність.
Організатори не мають мети надати остаточні відповіді на поставлені питання, але сподіваються показати можливість та необхідність різного погляду на історію, зробити внесок до плюралістичного розуміння складної української історії.
В рамках Круглого столу заплановані доповіді першого заступника голови СОУ, доктора історичних наук, професора, полковника Сергія Литвина «Історичні причини війни між нацистською Німеччиною та Радянським Союзом», доктора історичних наук, професора Анатолія Русначенка «Початок війни та Україна», голови Печерської організації СОУ професора Володимира Улянина «Співробітництво СРСР і Німеччини в 30-х роках ХХ століття», а також спогади учасника війни полковника у відставці Г.Чепкого і громадського діяча Київщини М.Тарана.
Контакти: секретаріат СОУ, 01021, м. Київ, вул..Грушевського 30/1, оф. 325. тел. 044 253 32 30.

Пресслужба СОУ

СОУ взяла участь в акції “Так – пам’яті, ні – тоталітаризму!”

8 травня 2011 року на Софійській площі Спілка офіцерів України взяла участь в акції “Так – пам’яті, ні – тоталітаризму!” і підтримала Заяву українських громадських організацій та політичних партій щодо вшанування пам’яті полеглих у Другій світовій війні та застереження проти тоталітаризму як головного винуватця війни в якій, зокрема, йдеться:

“8 – 9 травня світ відзначає річницю перемоги над нацизмом та вшановує пам’ять полеглих у Другій світовій війні. Ці дні Генеральна Асамблея ООН Резолюцією № A/RES/59/26 від 22 листопада 2004 року оголосила днями пам’яті та примирення. Проте в Україні окремі політичні сили прагнуть перетворити пам’ять про війну на політичну провокацію. Їхня мета очевидна – дискредитація держави та народу. Опорою для провокаційних дій є ініційоване комуністами та підтримане провладною коаліцією рішення Верховної Ради про вивішування червоних прапорів 9 травня на державних установах України.

Це законодавче нововведення має мало спільного із вшануванням пам’яті про перемогу над нацизмом. Адже перемога була здобута антигітлерівською коаліцією, в яку входило кілька десятків держав, що об’єднували багато народів. І прапорами перемоги є національні прапори тих націй, що боролись і перемогли коричневий тоталітаризм. Тому прапором перемоги є не червоний, а національні прапори України, Росії, Білорусії, Казахстану, Грузії, Сербії, Хорватії, інших народів, які входили до складу СРСР, Югославії, Чехословаччини, прапори США, Великобританії, Франції, Польщі, Норвегії, інших держав антигітлерівської коаліції та народів, що боролись зі зброєю в руках проти нацизму. Варто додати, що українці проти нацизму боролись не лише у складі Червоної/Радянської армії, але й у військах Польщі, США, Канади, загонах Руху опору у Західній Європі, Скандинавії, на Балканах тощо. А одразу проти двох тоталітарних режимів – нацистського і комуністичного – українці боролись у лавах Української Повстанської Армії.

З іншого боку, сталінський режим співвідповідальний за розпалювання Другої світової війни. Під червоними прапорами у 1939 році був підписаний пакт Рібентропа–Молотова та проводилися спільні паради нацистських та радянських військових частин. Червоний прапор є і символом агресії та воєнних злочинів, які здійснювались сталінськими посіпаками під час війни. Тож рішення нинішньої влади є неприхованою спробою реабілітації сталінізму, радянського тоталітаризму, воно спрямоване на посилення протистояння в українському суспільстві.

Ми, представники українських громадських організацій та політичних партій, закликаємо всіх громадян України до гідного відзначення річниці перемоги над нацистським тоталітаризмом та вшанування пам’яті всіх полеглих у найстрашнішій війні в історії людства. Водночас ми закликаємо не забувати, що ця війна була розв’язана двома тоталітарними режимами: гітлерівським та сталінським.

Ми переконані, що найвища шана полеглим – збереження миру і розбудова держави, а не брязкання зброєю, істеричні крики чи політичні провокації.”

Прес-служба СОУ


Фото Прес-служби СОУ

БІЛЬШЕ ПРО СОУ


Натиснути на зображення, щоб узнати більше про СОУ

ВГО СПІЛКА ОФІЦЕРІВ УКРАЇНИ


СОУ на twitter

Error: Please make sure the Twitter account is public.

АРХІВ ПУБЛІКАЦІЙ

статистика

  • 77,422 hits